Володарем Кубку "Осінь-2011” став любовицький "Промінь”. Проте не всіх уболівальників порадувала ця перемога. Про черговий тріумф "Променя” та невеселі настрої свідків цього матчу – далі.

Отже, 30 жовтня у Малині на стадіоні «Авангард» відбув­ся фінал районного Кубка «Осінь-2011», в якому зійшлися коман­ди відомого в Малині приватного підприємця Олександра Степаненка — ФК «Промінь», та Малинського каменедробильного заводу — МКДЗ. Позаяк футболісти «Проме­ня» вважалися безсумнівними фа­воритами цього матчу, вони з пер­ших хвилин гри й почали диктува­ти супернику свої умови. Невдовзі їх тиск увінчався й першим голом, чи точніше — автоголом, бо гра­вець МКДЗ Ростислав Заруцький зрізав м'яч у свої ворота. Такий пе­ребіг подій ще більше засмутив каменедробильників, і невдовзі вони пропускають другий гол: він на ра­хунку Дмитра Шевчука, який вияви­вся вправнішим у штрафній супе­рника. Повівши 2:0, променівці збавили обороти, давши можли­вість своїм опонентам перевести подих та дещо відсунути гру від своїх воріт. Тільки ближче до пе­рерви гравці МКДЗ зробили (впе­рше в матчі!) кілька вилазок до чу­жих воріт. А коли їхньому напад­нику Олексію Прокопенку вдався дальній удар, після якого м'яч за­летів акурат «у дев'ятку» — і вза­галі посміливішали. Відігравши один гол, каменедробильники, зда­валося б, повернули інтригу в ма­тчі. Та, як виявилось, ненадовго.

Рахунок 2:1 на користь «Проме­ня» протримався до кінця першо­го і хвилин десять від початку дру­гого тайму. Далі ж усе стало на свої місця. Тобто, підопічні Олександ­ра Степаненка знову міцно притисли суперників до своїх воріт, дав­ши, очевидно зрозуміти, що гра в піддавки скінчилася. Проте третій гол у ворота МКДЗ влетів після до­волі спірного епізоду: під час бо­ротьби поблизу штрафної м'яч спо­чатку влучив у руку атакуючого гра­вця, а потім вже його зупинили недозволеним прийомом захисники. Суддя гри рукою не помітив, зате призначив штрафний, який чітко реалізував Юрій Ковальчук, проби­вши і стінку, і воротаря каменедробильників.

На жаль, удруге закрутити інтри­гу в матчі вони уже не змогли. Пі­допічні тренера Володимира Литвиненка і пішли, було, вперед, але наразилися на дві контратаки «Променя», які чітко реалізував Олег Зборовський, довівши раху­нок до 5:1. Проте останнє слово у цьому матчі лишилось все ж за за­водчанами — на останніх хвили­нах Вадим Дідківський своїм голом підсолодив гіркоту поразки. Отож. 5:2 і ФК «Промінь» додає до своєї багатої колекції нагород черговий трофей — Кубок «Осінь-2011». Тільки у цьому році, нага­даю, команда Олександра Степа­ненка виграла спочатку чемпіонат Міжрегіональної футзальної асоці­ації в Радомишлі, стала чемпіоном України серед сільських колекти­вів фізкультури (в рамках ФСТ«Ко­лос»), задовго до закінчення зма­гань забронювала за собою золо­ті медалі цьогорічного чемпіонату Малина і здобула обидва районні Кубки — «Весни» і от тепер «Осе­ні». Вражаючий виступ, що й каза­ти.

Та не вельми раділи черговому тріумфу «Променя» малинчани, котрі прийшли на їх гру із МКДЗ. Не всі, правда, а в першу чергу вболівальники зі стажем вислов­лювали своє невдоволення, що за цю «малинську команду, дарма, що з любовицькою пропискою», грають в більшості своїй не малинські футболісти. Ось і в цьому ма­тчі футболки з написом «Промінь» одягли шестеро легіонерів, серед яких і новоспечені чемпіони обла­сті у складі ФК «Бараші» Дмитро Тосіч та Дмитро Шевчук. «Невже для того, щоб обіграти «Будівель­ник» чи МКДЗ, потрібно збирати найкращих футболістів зі всієї об­ласті? — запитували один в одно­го патріотично налаштовані мали­нчани. — І чому в маленькому Гра­нітному вистачає гравців мало не на дві команди, а у Малині їх не­має й на одну?».

Хтозна, можливо, уболівальники в деякій мірі й мають рацію. Бо й справді — не цікаво було спосте­рігати за матчем, коли ім'я його пе­реможця було відоме заздалегідь. А щодо легіонерів, то одна спра­ва, коли вони грають за місцеву ко­манду, скажімо, в чемпіонаті чи Кубку області, і зовсім інша, коли во­ни громлять усіх і вся у внутрішніх змаганнях, де більшість команд опираються на свої сили.